Posts Tagged ‘Януш Вишневский’

Зараз хочу написати про книжку, яку згадував у вчорашньому дописі. Януш Вишневський "Самотність у мережі". Якщо коротко про сюжет, то в ньому розказується історія віртуального роману двох людей через призму їх теперішнього життя, минулого і майбутнього. Переказувати немає сенсу, потрібно цю книжку однозначно читати. В неті я читав багато відгуків про те, що книжка попсова, але її варто читати лише через те, що про неї сказав автор. А він сказав наступне (дослівно не передам, але суть): "Самотність у мережі, це єдина з моїх книжок, яку я написав не для читача, а для себе". І дійсно у творі відчувається біль, почуття, емоція. Читати варто.

Про історію, того як ця книга потрапила до мене і вплинула на моє життя - читайте в попередньому дописі. Зараз же хочу навести кілька головних думок, що я з неї виніс:

1) кохання дуже швидко закінчується і для того, щоб стосунки тривали - потрібно щось спільне для двох, спільна мета (як каже одна моя знайома розумна жінка - для 90% відсотків це сім'я і діти. Але не завжди, є ще і інші 10%). І коли кохання закінчиться (можливо не кохання, трішки не так виразився, вірніше буде "стадія палкого кохання", яке в одиниць переростає в щось більше і вище), ця мета має бути, бо якщо немає - стосунки приречені.

2) потрібно цінувати, те що маєш. Для мене величезна загадка, коли людина, яка має свою половинку починає шукати щось на стороні. Ну просто скажена загадка. Якщо тебе щось не влаштовує - підійди, поговори, розкажи. Тільки не натяками, а прямо і відверто. Не роби лише свої висновки - почуй думку іншої людини, якщо вона для тебе щось вартує. Якщо твоя половинка не захоче дослухатися і/чи виправлятися - тоді припиняй ці стосунки і роби, що хочеш. Але маючи стосунки і починати шукати спілкування десь в когось іншого - як на мене, то це сама підла річ, яка може бути в житті.

3) інтернет - це складова життя. Так склалося, що ми живемо у час, в який існує глобальна мережа. І я ніколи не розумів, як можна вважати, що те що відбувається в мережі, то таке, не серйозне зовсім. Можливо для когось і так. Особисто я сприймаю мережу цілком серйозно, тому я тут такий самий як і в звичайному житті, завжди називаюся своїм ім'ям і не ховаюся за ніками.

Загалом вражень від прочитаного дуже багато, але зараз чомусь викристалізувалися саме ці три думки.

Також хочу навести декілька цитат, які я відмітив для себе в книжці (до речі, я раніше ніколи не нотував нічого в книгах. Якось був так вихований, що в книгах писати не можна, а спеціально переписувати фрази кудись - це не для мене. Але тепер в мене є чудова електронна книжка, в якій читаючи можна виділити фразу, яка сподобалася і вона запишеться у окремий файл. А щоб ці фрази не забулися - "CTRL+C", "CTRL+V" і Ви читаєте їх тут, в ЖЖ), читав я російською мовою, тому цитати також російською:

1) ... женщины живут воспоминаниями. Мужчины тем, что они забыли ...

2) ... когда от него ушла Наталья, больше всего он не мог смириться с тем, что на следующий день жизнь по-прежнему продолжалась. Как ни в чем не бывало. Тогда тоже мир не остановился. Даже на краткий миг. Бог опять ничего не заметил ...

3) ... а ты скажи ему, что хочешь. Все равно ведь ты совершаешь грех, потому что хочешь ...

4) ... так устроено в мире, что женщина, если у нее есть такой шанс, хотела бы быть самым главным в жизни как можно большего числа мужчин. Женщина может любить одновременно двух мужчин до тех пор, пока один из них не узнает об этом ...

5) ... интересно бы знать, не был ли Бог после грибов, когда он мастерил вселенную ...

6) ... кроме номера телефона и факса, там был также адрес веб-страницы. «Теперь уже и кладбища online», – с изумлением подумал он ...

7) ... молекула кокаина слишком мала, чтобы детекторы иммунной системы человека могли ее зарегистрировать и перехватить как нежелательного пришельца. Не будучи зарегистрирована, она беспрепятственно попадает в клетки нервной системы. Иммунная система, «не проинформированная» о нападении, не посылает антитела, которые могли бы с ней бороться ...

8) ... а знаете, сейчас даже fuck значит не то, что значило когда-то. И по правде сказать, это жаль ...

9) ... в американском университете может не быть библиотеки, но автомат с «колой» будет обязательно ...

10) ... он хотел подпитать красным кьянти свои мечты ...

Ось така от книга, напевно довго буду ще її згадувати.

«Нет лучшего способа отомстить, чем стереть из памяти».

Книга «Молекулы эмоций», рассказ «Забвение»

(далее...)